Як перемогти власний страх

Боїшся ставити цілі? Лякає, що скажуть друзі, сусіди, колеги? Я знаю, як тобі допомогти!

Отже, ти маєш ціль. У своїх мріях ти вже уявляла, як буде чудово, коли ти її досягнеш. Якою станеш ти сама, як зміняться відносини в родині, як проходитиме твій ідеальний день. Ти дуже-дуже-предуже цього хочеш . Складаєш плани, знаєш, що треба робити. Але не робиш…
Бо тут підкрадається він - Страх.
Шепче тобі: а якщо не вийде? Де гарантія, що ти впораєшся? А ти подумала, що скажуть сусіди? А батьки? А всі знайомі? Як ти потім дивитимешся їм в очі? Якби це було так легко, усі б спробували. Ото сиди і радій тому, що маєш. Не ризикуй, сиди тихо, будь, як всі.
От і все. Страх переміг у діалозі. Твоя рішучість зникла, страх став ще сильнішим, і від радісно-натхненного настрою ти можеш перейти у тривожно-депресивний.
 
А хочеш, щоб було навпаки?
Щоб це слово з п’яти букв не ставало між тобою і бажаним майбутнім?
Щоб ти впевнено досягала цілей?

Давай спершу розберемось із тим, який буває страх. Ти знаєш, що існують два основні типи страху: біологічний і соціальний? Не претендую на істинність в останній інстанції, психологи, вочевидь, мають глибшу класифікація, я ж даю лише свої висновки.
Отже, перший страх – біологічний – абсолютно нормальний, «правильний» страх потрапити під машину (тому ми уважно переходимо дорогу), впасти на слизькому льоду, обпектись гарячим. Це природній механізм, що сигналізує: «Небезпека!!! Будь обережною». З ним боротись не треба.
А от другий тип страху – соціальний – має слабший зв’язок з реальністю.
Це наші «полохливі» уявлення про майбутнє. З картинок свого досвіду, історій інших людей, щоденних новин (цих оплачених страшилок), наших уявлень про те, як МОЖЕ бути, ми починаємо уявляти,а що ж трапиться, якщо вчинити ось так? Що буде, коли я зроблю те, що хочу, а не те, що треба, годиться, що всі роблять.
І дуже часто наша уява малює негативну картинку. Що тебе не зрозуміють, засміють, що не варто й пробувати, що стане гірше, ніж зараз.

У книзі «10 заповідей успіху», Іцхак Пінтосевич описує 3 основних види соціального страху, пов’язаного з досягнення цілей:

1) Страх виглядати погано в очах інших людей.
Від народження у нас закладено бажання подобатись. Дитинка хоче подобатись усім, вона очікує, що їй будуть посміхатись, допомагати, дарувати. Часто ця ж ідея, що треба подобатись усім, зберігається у дорослому житті. Найтиповіше – у людей із заниженою самооцінкою. Їх відчуття себе повністю залежить від того, що скажуть оточуючі.
Психологи, соціологи, інші вчені одноголосно стверджують: неможливо подобатись усім. Зажди будуть люди, яким ви не подобаєтесь.
Вирішили зробити добру справу і подарували місту реанімобіль? – Медики, які їздили на старому, не встигали на виклики, страждали від застарілого обладнання скажуть вам «дякую». Ще кілька пацієнтів скажуть. Дехто з читачів фейсбуку.
А частина «прогресивного людства» поставить такий діагноз: «Та це виділитись хотів»; «Ну, звісно, гроші нікуди дівати»; «Ага, гріхи замолює»; «Краще б он в нашу школу комп’ютери купив»; «Та грошима всі можуть допомогти, одкупився, бач».
Обговорюють навіть святих і праведників.
НЕМОЖЛИВО подобатись усім. Прийми і усвідом це.
Не відмовляйся від своєї цілі із-за страху виглядати погано в чиїхось очах.
Головне – ПОДОБАТИСЬ СОБІ, поважати себе за свої цілі і досягнення.

2) Страх провалу.
Наша уява малює дуже барвисті картинки того, як щось може НЕ получитись. Так, може не вийти. А може і вийти. А може стати мега-успіхом. Знаєте, як перевірити, чи це получиться? СПРОБУВАТИ!
Змінюйте свій страх «не вийде» на страх «не спробувати». Це страшно - не спробувати, упустити шанс, віддати свою можливість іншому.
Згадайте фільм «Соціальна мережа» про засновника Фейсбука. Його друзі мали схожу ідею, але не спробували, бо страхались, що ж з того буде.
А вийшло от що - один з наймолодших мільярдерів світу.
Без вищої освіти.
Без страху провалу.
Без людей, що боялись спробувати.
БІЙТЕСЬ НЕ ЗРОБИТИ, НЕ СПРОБУВАТИ, ВТРАТИТИ ШАНС.

3) Страх відмови.
Тобі легко просити про допомогу незнайому людину? Колегу по роботі, з якою немає міцної дружби? Чи ти вважаєш, що краще нікого ніколи ні про що не просити, бо це ознака слабкості? «Я все сама» – це твій девіз? «Буду страждати, робити з усіх сил, але нікого не попрошу, бо я горда»? Бажання все завжди робити самій – це ознака гордині (не гордості!) і невпевненості у собі.
Бізнес-тренери, психологи, люди зі списку Форбс знають, що успішною стає лише та людина, яка має багато зв’язків, контактів, яка вміє просити. Так. Тобі можуть відмовити. Людина має право обрати варіант «ні» у відповідь на прохання. Ти теж маєш право говорити «ні» людям і ситуаціям, які суперечать твоїм цінностям.
Мені особисто відмовляють у 10% зі 100%. Тобто я маю на 90% більше шансів ніж, інші. Лише тому, що я озвучую свої прохання. Дональду Трампу взагалі сказали «ні!» 50 мільйонів американців, та й багато мільйонів по світу. А він мав сміливість питати далі, шукати тих, хто за нього. Тепер президентствує)
В твоїх силах проаналізувати свій страх і сказати «Стоп!» страхам, які віддаляють від цілей. Бійся не зробити, не запитати, не спробувати! Раз Всесвіт дає тобі шанс – значить, ти його варта. ДІЙ!
Давай підсумуємо. Всі ми чогось боїмось і це природно.
Згадай ситуації, в яких ти перемогла страх. Опиши свої відчуття після цього. Поділись ними тут, і отримаєш підтримку і додатковий заряд впевненості.

Твій коуч, 
Олена Чорна

{

ЗАПИСАТИСЬ НА КОУЧИНГ

Хочеш, я буду твоїм тренером щастя? Допоможу почути, чого ти насправді хочеш. Підкажу шлях, як туди дійти. Надихну на зміни, замотивую, підтримаю. Я знаю, ти варта найкращого!
Зустрічаємось у Skype або вживу (м. Кропивницький) і за годину ти отримуєш відповіді свої питання, стаєш на шлях бажаних змін, радості, щастя.

}